Пра-пра-торт.
Історія виникнення лінцського тарта достовірно невідома, як, наприклад, винахід чабати. Але в багатьох джерелах він згадується як перший торт у світовій кондитерській культурі. Пра-пра-торт, так би мовити. У середні віки торти виглядали інакше, зовсім не так, як зараз. Linzer Torte не має відношення до міста Лінц, але є одним із солодких символів Австрії. Так само, як і марципанові Кулі Моцарта та знаменитий торт Захер. До речі, я маю автентичний рецепт шоколадного бісквіту до цього торта. Це просто фантастика!..
Лінцський тарт чимось нагадує наш найпопулярніший тертий пиріг з варенням. Відмінність у тому, що в австрійському варіанті до тіста додаються “секретні інгредієнти”: мелений мигдаль, какао, кориця та гвоздика. Традиційно використовується варення із червоної смородини. Уявіть собі це розкішне поєднання смаків та ароматів! Верх цього тарта зазвичай прикрашають смужками з тіста. Linzer Torte можна безпомилково впізнати.
І зберігати його можна в холодному місці до 4-х тижнів, і навіть заморожування він добре переносить. Це так практично!
Наважусь припустити, що майже кожен із нас хоч один раз у житті їв тертий пиріг або сам його пік. Мої діти люблять його, особливо з густим і ароматним вишневим варенням. Вважатимемо цей тарт апгрейдом нашої відомої випічки (нехай мені пробачать усі, які знаються на тонкощах…).
Рецептом цього тарта зі мною поділився чоловік сестри мого чоловіка. Вибачте за тавтологію. Він вважається неперевершеним майстром у мистецтві випічки Linzer Torte у нашій родині. Дуже вдячна йому за рецепт 🙂
На fan-tasty-чній кухні, як завжди, є місце креативу. Мигдаль я замінила сумішшю волоських та лісових горіхів, зменшила кількість цукру. Оскільки в запасах виявилося недостатньо варення зі смородини, змішала його зі сливовим. Але ви, звичайно, можете спекти лінцський тарт виключно за рецептом 😉
Складові:
-
- Мигдаль мелений (в оригиналі) або інші горіхи – 250 г
- Масло вершкове – 250 г
- Борошно (спельтове або пшеничне) – 200 г
- Цукор – 150 г (в оригиналі 200 г)
- Ванільний цукор – 8 г
- Какао – 1 ч. л. з “чубчиком”
- Кориця – 1 ч. л.
- Гвоздика мелена – на кінчику ножа
- Сіль – щіпка
- Яйця – 1 шт. + 1 жовток
- Вишневий шнапс – 20 мл
- Варення – 200 г
- Для змащення форми: масло або панірувальні сухарі
Відразу передбачаю питання щодо шнапсу. Він є в оригінальному рецепті, і я його використала. Гадаю, можна замінити його іншим сильнодіючим алкоголем чи просто ігнорувати.
Приготування тіста
- Змішати всі сухі складові.
- Вершкове масло натерти на терці, трохи поєднати з цією сумішшю. Додати вишневий шнапс та 1 яйце.
- Швидко замісити тісто. Пам’ятаємо, що пісочка не любить теплих рук.
Змастити форму для випікання маслом або присипати панірувальними сухарями. Швидко розподілити 2/3 тіста формою, 1/3 залишити для декору. Прикрити все харчовою плівкою та прибрати на холод мінімум на 1 годину.
Перед випіканням викласти варення у форму. Я трохи не розрахувала висоту, і мені довелося невелику частину тіста зняти. Використовувала його для прикраси.
Між 2 шарами харчової плівки розкачати 1/3 тіста. Дуже зручно використовувати для цього спеціальну качалку – виходить пласт однієї товщини. Я вже розповідала про це у рецепті коричних зірок.
Роликом-зигзагом чи просто ножом нарізати однакові за шириною смужки. Вони не мають бути дуже широкими.
Акуратно викласти смужки спочатку на варення, а потім зробити бортик по краю. Не впадайте у відчай, якщо тісто при перенесенні до форми буде трохи неслухняним і з однієї смужки раптом виявиться дві. Це ж пісочка і її дуже легко “склеїти” вже на майбутньому тарті. Змастити тісто жовтком.
Випікати лінцський тарт 1 годину при температурі 180 ° С в режимі “верх – низ”. Виходить так!
Так просто і водночас вишукано.
І дуже смачно! З філіжанкою міцної кави або запашного чаю…ммм… Особливо зимовими вечорами. Та це в будь-який час смачно 🙂
Смачного!