Італійські сухарі

Є солодощі, які створюють настрій. Сухе печиво кантучині – саме той випадок. Занурюєш шматочок у чашку ароматної кави, даєш трохи насититися, їж, заплющуєш очі від смачного задоволення… І здається, що ти ну майже в Італії, а за вікном шумить життя на якійсь тосканській п’яцці, а не на будівництві поряд з будинком.

Про те, як потрапив до мене цей рецепт кантучині, різновиду біскотті, є невелика, але зворушлива для мене історія. Моя основна робота пов’язана з медициною. Одна пацієнтка, італійка, відправила нам на роботу конверт з листівкою-подякою моїй колезі і мені і вклала туди рецепт цього печива. Просто так, ми не просили. Але як же раділи! Звичайно ж, цей рецепт кантучині для мене автентичний. Крапка.

Від того моменту минуло вже більше року і я нарешті зважилася спекти це смачне печиво. Вийшло чарівно… Неймовірно ароматно! Гармонійне поєднання ніжного запаху ванілі, незрівнянного смаку солодкого амаретто та мигдалю… А який смак, mamma mia! До того ж виходять кантучині не дуже твердими. Мені не вірилося, що це я сама, своїми руками спекла. Відчула себе італійкою, яка все життя пече такі смаколики і вони завжди виходять ідеальними 🙂

Вони і у вас такими ж будуть, бо пекти їх взагалі нескладно.

Спочатку я напишу сам рецепт, а потім – свої коментарі.

Складові для кантучині:

• Мигдаль (можна неочищений) – 200 г
• Борошно – 250 г
• Розпушувач – 1 чайна ложка
• Цукор – 120 г (в оригіналі 150 г)
• Ванільний цукор – 2 пакетики
• Сіль – щіпка
• Яйця – 2 шт. середнього розміру
• Масло вершкове (м’яке) – 25 г
• Лікер Амаретто – 1 столова ложка
• Екстракт гіркого мигдалю – 1 ампула (2 мл)

Приготування тіста

У чаші змішати 250 г борошна, 1 чайну ложку розпушувача, 120 г цукру, 2 пакетики ванільного цукру, дрібку солі. Додати екстракт гіркого мигдалю.

2 яйця злегка збити.

25 г м’якого вершкового масла змішати з сухою сумішшю і перетерти між долонями, щоб отримати дрібну крихту.

До масляно-борошняної суміші додати яйця, 1 столову ложку лікеру й добре перемішати силіконовою лопаткою або ложкою. Далі суто ручна робота. Додати 200 г мигдалю, розподіляючи його в тісті.

Тісто буде липке, але саме таке нам і потрібне.

З тіста сформувати кулю, загорнути в харчову плівку та прибрати до холодильника на 1 годину.

Після цього розрізати тісто на 4 частини. З кожної скачати “ковбаски” довжиною приблизно 23 см. Все це буде липнути до долонь, але це потрібно пережити й борошном не користуватися. Випікати 20-25 хвилин при температурі 175 °С з конвекцією. Без неї – за 185 °С. Майбутні кантучині мають бути золотистого кольору. Аромат який під час випікання! Madonna!

Дати “ковбаскам” трохи охолонути й нарізати їх навскіс хлібним ножом (“пилкою”) на скибочки шириною приблизно 1 см.

І ще раз за тієї ж температури, 175 ° С, пекти 10 хвилин до золотаво-коричневого кольору. Відразу після випікання, поки гарячі кантучині, може здатися, що аромат амаретто й мигдального екстракту занадто важкий, насичений. Це поки не охолонули. Потім – просто мрія!

È tutto, от і все! Погодьтеся, нічого складного немає 🙂

Тепер мої коментарі

1. Мені пощастило придбати вже очищений мигдаль. Якщо такого немає, підійде в оболонці. Як підтвердження я спеціально зняла кантучині, які нам подавали до еспресо в італійському кафе. Все задокументовано 🙂

2. Якщо ж вам неодмінно хочеться біленьких горішків усередині кантучині, то ось лайфхак, як просто очистити мигдаль.
Горіхи 1 раз закип’ятити, злити коричневий бульйон. Потім ще раз дві хвилини кип’ятити. Різко охолодити за допомогою холодної води або льоду. Після цього екшна мигдаль буде м’якуватим, коричнева оболонка повинна дуже легко зніматися. Очищені горіхи просушити на кухонному рушнику. Тільки після того, як мигдаль стане твердішим, можна додавати його в тісто. Найкраще дати горіхам одну ніч для просушування.

3. У переважній більшості рецептів, які я для порівняння переглядала, немає вершкового масла. Вирішувати вам, чи додавати його. Я завжди печу з маслом.

4. Якщо ви замислитесь, чим замінити лікер амаретто та екстракт гіркого мигдалю, то, підозрюю, нічим. Це саме те, що дає той неповторний чарівний аромат та розкішний смак. Якщо вже увірвався терпець, то випікайте без них, тільки з ваніллю. А взагалі експериментуйте!

5. Зберігаються кантучині довго й найкраще в закритих жерстяному або скляному посуді.

Ось так просто й зі смаком можна створювати настрій, кулінарно мандрувати закордоном. Якщо хочеться, наприклад, французького флеру, то перевернутий сливовий пиріг Tarte Tatin чудово підійде.

Але в мене зараз Італія, не виходячи із дому 🙂

Buon appetito, смачного!